Метою виробничої практики здобувачів вищої освіти є оволодіння аспірантами сучасними методами, формами та засобами навчання, формування у них на базі одержаних у закладі вищої освіти знань із базових історичних дисциплін, професійних навичок та вмінь для вирішення конкретних навчально-виховних задач в умовах реального педагогічного процесу, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності. В результаті проходження виробничої практики у аспірантів повинні бути сформовані конструктивні, організаторські, комунікативні й дослідницькі вміння науково-педагогічного працівника університету, необхідні для забезпечення головних аспектів науково- педагогічної діяльності: дослідницької, навчальної, методичної, виховної роботи.

Програма навчальної дисципліни «Джерела та історіографія історії шляхти Правобережної України кінця XVIII – початку ХХ ст.» складена відповідно до освітньо-наукової програми підготовки третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти «Доктор філософії» (PhD) з галузі знань 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 032 Історія та археологія». Предмет вивчає джерела та історіографію історії шляхти Правобережної України, формує навики працювати з джерелами, які ілюструють українсько-польсько-російські відносини наприкінці  XVIII – на початку ХХ ст., вміння працювати з науковими монографіями та статтями, використовувати та критично аналізувати концепції вчених.

Метою курсу є формування системних
навиків та фахових вмінь комплексного аналізу джерел і наукової літератури, з метою відтворення цілісної картину українсько-польських взаємин.

Програма навчальної дисципліни «Поляки в історії України кінця XVIII – початку ХХ ст.» складена відповідно до освітньої програми підготовки  третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти «Доктор філософії» (Phd) з галузі знань 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 032 Історія та археологія. Предмет вивчає історію, культурне та суспільно-політичне життя поляків в Україні, узагальнює уявлення аспірантів про вивчення процесів та історичних подій, які ілюструють українсько-польські стосунки наприкінці  XVIII – на початку ХХ ст., сукупність подій, явищ, фактів минулого, які дають науково обґрунтовані уявлення про головні тенденції економічних, культурних, суспільно-політичних відносин між двома націями.

Мета дисципліни: формування у студентів наукового розуміння сутності та особливостей інтеграційних процесів у Європі, основних теоретичних засад і генези європейської єдності, інституційних, правових, економічних аспектів функціонування Європейського Союзу. Поглиблене вивчення історії європейської інтеграції, розкриття особливостей формування та розвитку Європейських Співтовариств, дослідження всіх історичних етапів європейської інтеграції, розкриття основних складових проблематики та особливостей сучасного етапу європейської інтеграції, вивчення взаємовідносин між Україною та Європейським Союзом.

Метою вивчення навчальної дисципліни є набуття здобувачами комплексу теоретичних знань, практичних умінь і навичок для здійснення ефективного управління науковими проєктами; формування компетентностей у галузі дослідницько-інноваційної та проєктної діяльності; формування професійних компетентностей у відповідності до освітньо-наукової програми.

Метою вивчення дисципліни «Українське селянство в етносоціальних і державотворчих процесах» є опанування теоретичними знаннями та вироблення практичних навичок (компетентностей) дослідження наукових і дидактичних проблем місця й ролі українського селянства в етносоціальних і державотворчих процесах історії України.

Мета: : Зміст курсу  «Інтелектуальна власність та академічна доброчесність» спрямований на те, щоб ознайомити студентів з її предметом, категоріями, методами та методологією.

Мета: : Зміст курсу  «Демократична держава та громадянське суспільство » спрямований на те, щоб ознайомити студентів з її предметом, категоріями, методами та методологією, основними теоріями походження суспільства, його структурою , головними функціями, з класифікацією типів суспільств , особливостями виникнення та функціонування окремих фрагментів соціальної структури суспільств та закономірностей їх інтеракції. Це дасть змогу студентам навчитися відстоювати свої світоглядні позиції, досліджувати механізми  зв’язків релігійних економічних, політичних та інших соціальних інститутів

Мета: Формування цілісного, систематичного погляду на історію християнства, яке глибоко інтегроване у двохтисячолітню історію величезної частини людства. Це сприятиме підготовці до свідомого й цілеспрямованого сприйняття додаткових, нових знань про різні аспекти християнського культурно-релігійного комплексу – філософсько-богословські засади, етику, соціальну доктрину, християнську культуру, історію церкви тощо. Особливо це стане у нагоді тим, хто здійснюватиме церковно-історичні дослідження.

Мета курсу - набуття аспірантами здатності до викладацької діяльності, що передбачає планування, організацію, реалізацію освітнього процесу та провадження науково-педагогічної діяльності в закладах вищої освіти.

Мета: стислий і системний виклад проблем архівної справи в Україні та вивчення архівознавства як наукової системи та навчальної дисципліни.

Мета: вивчення основних етапів та загальних тенденцій розвитку історичної науки в Україні та в світі, ознайомлення з концепціями та сучасними досягненнями історичної науки. З’ясування домінуючих напрямів у світовій історіографії ХХ - початку ХХІ ст.

Метою вивчення дисципліни «Теорія і практика історичних досліджень» є ознайомлення з новітніми тенденціями у розвитку теоретико-методологічної думки світової історіографії, систематизація знань з теоретико-методологічних проблем історичної науки, ознайомлення з теоретичними основами питань методики, технології та організації науково-дослідницької діяльності, тобто теоретичного й практичного підґрунтя для ефективного проведення наукових досліджень аспірантами, докторантами, здобувачами наукових ступенів. Оволодіння методологією і методами дослідження сприяє розвиткові раціонального творчого мислення, оптимальній організації наукової творчості.

Метою курсу є удосконалення культурологічних компетенцій аспірантів, поглиблення уявлень про світові цивілізації, вивчення сучасної історіографії проблеми, що сприятиме цілісності гуманітарних знань майбутніх фахівців. Курс також спрямовано на виховання поваги до культурних традицій народів світу.

Мета: вивчення здобувачами актуальних проблем філософії науки та інновацій як сучасної світової традиції філософського осмислення інноваційної сутності науки; формування знань про генезис, філософські підстави, сутність і перспективи наукового знання; розкриття аспектів буття науки як соціального інституту і як генерації нового знання; аналіз логіки категоріального мислення у сфері філософії науки та інновацій, а також процедур наукового пізнання; формування професійних компетентностей у відповідності до освітньо-наукової програми.

Мета – вивчити  науково-теоретичні і мовно-прагматичні засади оформлення наукових текстів різних жанрів, необхідних для підготовки та апробації результатів дисертації на здобуття ступеня «доктор філософії», набуття професійних компетентностей відповідно до вимог освітньо-наукової програми.

Метою викладання навчальної дисципліни «Іноземна мова для науково-педагогічного спілкування» є вдосконалення і подальший розвиток знань, навичок та вмінь у різних видах мовленнєвої діяльності, оволодіння нормами ділового спілкування, розширення знань про особливості офіційно-ділового стилю, класифікацію та  структуру документів різного рівня, вимоги щодо оформлення та укладання ділових паперів, засвоєння етикету ділової кореспонденції.