Мета курсу: вивчити причинно-наслідкові зв'язки у будові тіла, погляд на організм як єдине ціле, нерозривно зв'язане із зовнішнім середовищем; системний підхід до опису форми, будови і положення (топографії) частин та органів тіла в єдності з виконуваними функціями з урахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей людини.
Метою курсу є узагальнення отриманих в шкільному курсі фізики і астрономії понять і теорій, знайомство з сучасною фізичною картиною світу, вивчення основних фізичних теорій, набуття навичок розв’язування типових задач з астрономії.
Мета курсу: розширення та поглиблення знань студентів, щодо особливостей складу, будови і біологічної ролі найважливіших класів речовин живого, а також загальних шляхів перетворення цих речовин та енергії в процесі життєдіяльності. Подальший розвиток науково-матеріалістичного світогляду студентів шляхом формування у них знань про особливості структури і функціонування біомолекул та хімічні основи життєдіяльності організмів.
Мета: Структура програми спрямована на створення у студента системи знань про цілісний організм рослини, його макро- і мікроструктуру, пристосувальні особливості, зміни в ході онтогенезу, способи розмноження. Метою курсу ботаніки є оволодіння знаннями про різноманітність сучасних рослинних організмів: від різних груп водоростей, вищих спорових рослин до голонасінних і покритонасінних, взаємодію між цими систематичними групами в фітоценозах, філогенетичні зв’язки в процесі історичного розвитку.
Метою курсу є поліпшення існуючих та одержання нових сортів, видів, гібридів високопродуктивних форм рослин з поліпшеними показниками якості продукції і стійких до хвороб та шкідників (корисними ознаками для людини). Для цього у сучасній біотехнології виділено три основних напрями: технології, що ґрунтуються на використанні культури клітин, тканин та органів рослин; ДНК- технології (молекулярно-генетичні методи аналізу рослин); отримання транс генних рослин.
Метою курсу є знайомити студентів з віковими фізіологічними особливостями організму в різні періоди онтогенезу, основними закономірностями фізичного розвитку та показниками стану здоров’я дітей та підлітків, віковими особливостями фізіології опорно-рухової, кровоносної, дихальної, травної, сечовидільної, ендокринної, нервової систем. Розкрити питання гігієнічних основ організації навчальної роботи в школі, невідкладної само- і взаємодопомоги при загрозливих для життя станах.
Мета курсу: ознайомити студентів з закономірностями спадковості й мінливості на всіх рівнях організації живого, з організацією спадкового матеріалу та з основами сучасних методів генетики, генної інженерії, селекції.
Мета курсу: вивчити теорію еволюції як комплексну науку, яка є методологічною основою всіх біологічних дисциплін; вивчити особливості біологічної еволюції, її рушійні сили та закономірності.
Метою викладання навчальної дисципліни «Загальна фізика» є забезпечення предметної компетентності студента на основі засвоєння ним теорії, законів і моделей сучасної фізики, оволодіння природничо-науковими методами пізнання і основними процедурами фізичного дослідження, забезпечення фундаментальної підготовки майбутнього вчителя фізики середньої школи відповідно до галузевого стандарту вищої освіти, вироблення у студентів уявлення про фізику як експериментальну науку, ознайомлення з історією найважливіших фізичних відкриттів і виникнення теорій.
Метою викладання навчальної дисципліни «Загальна фізика» є забезпечення предметної компетентності студента на основі засвоєння ним теорії, законів і моделей сучасної фізики, оволодіння природничо-науковими методами пізнання і основними процедурами фізичного дослідження, забезпечення фундаментальної підготовки майбутнього вчителя фізики середньої школи відповідно до галузевого стандарту вищої освіти, вироблення у студентів уявлення про фізику як експериментальну науку, ознайомлення з історією найважливіших фізичних відкриттів і виникнення теорій.
Метою викладання навчальної дисципліни «Загальна фізика» є забезпечення предметної компетентності студента на основі засвоєння ним теорії, законів і моделей сучасної фізики, оволодіння природничо-науковими методами пізнання і основними процедурами фізичного дослідження, забезпечення фундаментальної підготовки майбутнього вчителя фізики середньої школи відповідно до галузевого стандарту вищої освіти, вироблення у студентів уявлення про фізику як експериментальну науку, ознайомлення з історією найважливіших фізичних відкриттів і виникнення теорій.
Метою викладання навчальної дисципліни «Загальна фізика» є забезпечення предметної компетентності студента на основі засвоєння ним теорії, законів і моделей сучасної фізики, оволодіння природничо-науковими методами пізнання і основними процедурами фізичного дослідження, забезпечення фундаментальної підготовки майбутнього вчителя фізики середньої школи відповідно до галузевого стандарту вищої освіти, вироблення у студентів уявлення про фізику як експериментальну науку, ознайомлення з історією найважливіших фізичних відкриттів і виникнення теорій.
Метою викладання навчальної дисципліни є формування комунікативної компетенції студентів у межах тематики з фаху, а також оволодіння компетентностями з читання, аудіювання, розуміння та перекладу фахової літератури як за допомогою словника, так і без нього.
Метою курсу "Інформатика та інформаційні технології в освіті" є формування теоретичної бази знань студентів з основ інформатики і практичних навичок використання засобів сучасних комп’ютерних технологій у повсякденній практичній, зокрема, навчально-пізнавальній діяльності студентів, а також у майбутній професійній діяльності. Ліквідувати упередженість студентів вчительських спеціальностей щодо можливості використання комп'ютерів для розв'язання різноманітних задач.
Метою курсу є стислий системний виклад історії українського народу та елементів його державності, вивчення процесу політичного, соціально-економічного та культурного розвитку народу від найдавніших часів до сучасності, спрямований на ознайомлення з найважливішими закономірностями та подіями вітчизняної історії в широкому контексті історії слов’янських народів, європейської й світової цивілізації.
Метою курсу "Математичні методи у дослідженні природничих явищ" є ознайомлення студентів з сучасним математичним апаратом природничих наук, набуття навичок розв’язування типових задач природничих наук.
Завданням дисципліни "Математичні методи у дослідженні природничих явищ" є повідомлення студентам знань з математичного апарату, який забезпечує строгий опис природних явищ; набуття практичних навичок аналітичного і чисельного розв’язання рівнянь природничих наук.
Мета курсу: формування особистості вчителя біології, здатної творчо підходити до розв’язання актуальних завдань шкільної біологічної освіти у закладах загальної середньої освіти.
Метою курсу «Методика навчання природничих наук» є формування у студентів здатності розв’язувати складні спеціалізовані задачі, пов’язані з організацією освітнього процесу, зумовлені закономірностями й особливостями сучасної теорії та методики навчання природничих наук, які в свою чергу характеризуються комплексністю та невизначеністю умов (за спеціальністю 014.15 Середня освіта (Природничі науки).
Мета курсу полягає у забезпеченні базової професійної підготовку майбутніх вчителів спеціальності Середня освіта (Природничі науки) щодо теорії та практики навчання фізики в закладах загальної середньої освіти.
Метою курсу є засвоєння студентами теоретичних основ і оволодіння практичними вміннями з методики, технології організації та оцінки якості хімічної освіти в основній школі; формування інтегративного стилю мислення, необхідного сучасному спеціалісту для обліку та реалізації різноманітних освітніх чинників (філософськосвітоглядних, соціально-економічних, психолого-педагогічних, національно-регіональних, технологічних, інноваційних та ін.), знати основні закономірності структури шкільного курсу хімії, формування вмінь прогнозувати інтеграційні та інноваційні процеси; досліджувати та застосовувати їх закономірності в хімічній освіті, а також в навчально-дослідницькому процесі.
Мета: формування у здобувачів вищої освіти цілісне уявлення про евкаріотичні гетеротрофні спороутворюючі організми, їх морфофункціональну організацію і пристосування до умов середовища, систематику, закономірності індивідуального і історичного розвитку, шляхи еволюції, роль у біосфері і житті людини та необхідність їх охорони.
Мета: формування у здобувачів вищої освіти сучасних уявлень з морфології, ультраструктури, фізіології, генетики, систематики та екології мікроорганізмів (як патогенної так і нормальної мікрофлори); ознайомлення з будовою і принципами функціонування імунної системи; формування знань з мікробіології для подальшого їх застосування у професійній діяльності.
Метою викладання навчальної дисципліни «Неорганічна хімія» є формування наукового світогляду студентів, розвиток у них сучасних форм теоретичного мислення та здатності аналізувати явища, формування умінь і навичок для застосування хімічних законів і процесів у майбутній практичній діяльності.
Метою курсу «Органічна хімія» є ознайомлення здобувачів вищої освіти з електронною теорією органічної хімії, механізмами реакцій, стереохімією, широким колом класичних органічних реакцій, розвиток навичок роботи у синтетичній органічній лабораторії. Отримання студентами теоретичних знань і практичних прийомів роботи при розв’язанні наукових завдань органічної хімії біологічно активних речовин на основі сучасних навчальних посібників.
Метою курсу є формування знань з основних понять і законів електротехніки, електроніки, співвідношення електричних і енергетичних величин, які характеризують стан електричних і магнітних кіл, знань принципу дії та конструкції таких електротехнічних приладів як трансформатори, електровимірювальні прилади, електричні апарати, електричні машини постійного та змінного струмів, принцип дії напівпровідникових приладів та логічних елементів.
Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом компетенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку; для здійснення ефективної професійної діяльності шляхом забезпечення оптимального управління охороною праці на підприємствах (об’єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності), формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку і усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях.
Мета курсу полягає у засвоєнні студентами сутності освітнього процесу, умов його реалізації і практичного вдосконалення; розкритті дидактичної теорії, зокрема, компонентів процесу навчання і його основних видів; змісту освіти, цілей і завдань освіти; принципів і закономірностей навчання; методів та форм організації навчання; контролю та оцінювання результатів навчання.
Метою вивчення курсу є забезпечення теоретичної і практичної підготовки студентів до виконання функціональних обов’язків вчителя, вихователя, викладача в закладах освіти України; створити умови, наближені до практичної професійної діяльності; забезпечити творчий розвиток особистості студента, набуття компетентностей, необхідних для педагогічної діяльності.
Метою навчальної дисципліни є вивчення методологічних та теоретичних принципів соціологічної науки; аналіз закономірностей соціальних процесів; набуття знань з методики проведення соціологічних досліджень; формування у студентів знань про політичну систему суспільства; розуміння сутності, закономірностей та перспектив розвитку політичних подій, явищ, політичної свідомості та політичної культури.
Мета – розширення пізнавальної сфери студентів, надання знань в галузі психології, формування уявлень про розвиток психіки та свідомості, про психічні процеси та індивідуально-психологічні властивості особистості, про особливості професійно-педагогічної комунікації, формування у студентів уміння аналізувати факти особистісного розвитку; розрізняти стратегії, методи й методики дослідження розвитку учня, сенситивні періоди, нормативні вікові кризи, психологічне новоутворення вікового періоду, а також основні вікові особливості людини.
Метою вивчення навчальної дисципліни є підвищення професійного рівня майбутніх фахівців з фізики та природничих наук, формування аналітичного стилю мислення та фізичного світогляду, ознайомлення з основними методами розв’язання крайових задач (метод функції Гріна, метод Рімана, метод теорії потенціалу, метод інтегральних перетворень тощо), розвиток творчого підходу до розв’язування фізичних задач з використанням основних математичних методів.
Метою курсу «Сучасні проблеми фізики і астрофізики» є ознайомлення студентів з сучасними досягненнями фізичної науки та найбільш актуальними проблемами, що стоять перед нею. В ході підготовки до практичних занять студенти з використанням сучасних комунікаційних засобів та періодичної наукової літератури повинні вміти знаходити інформацію про новітні фізичні відкриття та їх застосування в технологічних процесах, про сучасні проблеми фізики і астрофізики та вміти готувати із знайденого матеріалу доступні доповіді.
Метою дисципліни "Теоретична фізика" для студентів спеціальності 014.15 Середня освіта (Природничі науки) є: отримання студентами основних уявлень про основні підходи до опису реальних фізичних процесів і явищ як на класичному, так і на квантовому рівні; формування у студентів систематичних знань про методи розв’язання типових задач теоретичної фізики на основі сучасних математичних моделей опису фізичних об'єктів; розвиток наукового мислення і створення фундаментальної бази для успішної подальшої професійної діяльності в освітній галузі "Природознавство".
Даний курс сприяє формуванню у студентської молоді системних уявлень про цілі і завдання природничої освітньої галузі в контексті інтегративного та предметного підходів до її реалізації. Ознайомлює студентів перших курсів з теоретичними основами змісту і структури шкільної природничої освіти, шляхами та особливостями її реалізації на основі особистісно-орієнтованого і компетентнісного підходів. Робота з посібником, яка сприяє поглибленню фундаментальної і професійно-орієнтованої підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до роботи у сучасних закладах загальної середньої освіти, розвитку і соціалізації особистості майбутніх учителів природничих спеціальностей.
Метою курсу є формування у студентів навичок володіння нормами літературної мови; правильного використання різних мовних засобів відповідно до комунікативних намірів; вільно користуватися різними функціональними стилями і їх підстилями у навчальній діяльності і професійному вжитку; оперувати термінологією майбутньої спеціальності.
Метою вивчення дисципліни є: здатність ефективно вирішувати завдання щодо збереження і зміцнення здоров’я (фізичного, психічного, соціального та духовного) як власного, так і оточуючих, здатність застосовувати знання, вміння, цінності і досвід практичної діяльності з питань культури здоров’я та здорового способу життя, готовність до здоров’язбережувальної діяльності в освітньому закладі та створення психолого-педагогічних умов для формування здорового способу життя дітей.
Мета: виявлення причинно-наслідкових зв’язків у функціонуванні організму; формування погляду на організм як єдине ціле, нерозривно зв’язане із зовнішнім середовищем; формування аналітичного стилю мислення та діалектичного світогляду; підвищення професійного рівня майбутніх фахівців з біологічних наук.
Мета: оволодіння основними поняттями та теоретичними закономірностями росту і розвитку рослинних організмів, організація дослідницької діяльності з живими об’єктами.
Метою курсу «Фізколоїдна хімія» є: забезпечити необхідну теоретичну основу при формуванні майбутніх вчителів для успішного засвоєння спеціальних дисциплін. Вивчення фізичної і колоїдної хімії дає можливість зрозуміти закони хімії і фізики, а також передбачити хімічні явища і керувати ними.
Метою навчальної дисципліни є формування у студентів розуміння принципів філософського осмислення світу за допомогою філософських категорій; вивчення різноманітних філософських вчень; засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності; створення умов для становлення у студентів світоглядно-методологічної культури.